Висоцька громада
Дубровицький район, Рівненська область

Рудня

       Село Рудня розташоване поблизу старих ранньосередньовічних городищ і селищ, над автомобільною дорогою Старокостянтинів – Городище. А колись, це був Волинський тракт,  що проходив через саме село. Відстань до Висоцька складає 8 км, до Дубровиці – 18 км, до залізничної станції Дубровиця -21 км. Проживає в селі 424 особи. В назві села зберіглися відомості про заняття місцевих жителів ще з часів добування та переробки  болотної руди на залізо. На цей вид корисних копалин наші болотні краї були багаті. В межах села ймовірно було значне родовище руди.

       Але стародавня людина тут поселилася ще 35 -15 тис. років тому. Тоді в нашій місцевості з’явилися мезолітичні племена північного (поліського) типу. Вони займалися полюванням, рибальством, збиральництвом та спорудженням легкого житла а також  майстерно обробляли камінь, виготовляючи з нього  вістря стріл, шкребки, проколки, різці, сокири, молотки та інше.   Тут  про це свідчать сім місць проживання людини, які відкрили вчені - археологи. Це археологічні пам’ятки,  розташовані поблизу села, а саме:

дві стоянки, поселення та могильник в заплаві річки Сирань (притока річки Горинь), на лівому березі, (ІХ – УІ тис. до н.е., У – ІІ тис. до н.е., 1Х – Х тис., ІІ тис до н. е.) розмір 100х200м;

 стоянка мезолітична  в урочищі «Млин, Млинища» (УІІ тис. до н.е.), розмір (80х50м);

 стоянка фінальнопалеолітична (ІХ – УІ до н.е.) площа 120 х 70м;

 поселення ранньословянське на північно – східній частині піщаного мису, на відстані 800 метрів на схід від села (початок І тис. н.е.) розмір 120 х 70 метрів.

В краєзнавчій літературі перша згадка про село датується 1552 роком, проте джерело звідки взята дата, не вказується.  В 1861 році село Рудня є приписним до дубровицької Різдво Богородичної православної церкви (кам’яної).

Жителі села не були осторонь революційних подій за часів царської Росії. Вони приймали участь в Дубровицькому повстанні. В січні 1918 році була проголошена народна влада. На початку 1920 року в наш край прийшли білополяки і стали жорстоко розправлятися з революційно налаштованим населенням. Так,  в нічний час зимової пори, каральний загін вступив  в село  і вигнав з хат всіх жителів в одній білизні та протримав їх до  дня, за те що нібито через Людинь пройшла більшовицька розвідка. Після цього вони приступили до пограбування. Не обійшлося  і без жертв. В другій половині    1920 році тут була знову встановлена влада Рад. В селі діяли ревком та комнезам до вересня 1921 року. Головою ревкому був Янковський Микола, його товариші Мисько Ігнат та Галабурда Юхим, секретар Янковський Ілля. Тоді в селі було 60 селянських господарств, в яких проживало 428 чоловік. Кількість землі сільського товариства по категоріях була такою: присадибні – 4 десятини, вигони – 20 десятин, рілля – 76 десятин, сіножаті – 39 десятин, під річкою - 0,5 десятини, озера – 1 десятина, болота – 2 десятини, дороги – 0,5 десятини. За часів панської Польщі тут працювали підпільні осередки КПЗБ та КСМЗБ. Другий раз влада Рад була встановлена у вересні 1939 року. Німецька окупація почалася у липні 1941 року. Активна боротьба з фашистами розпочалася у 1942 році з організацією партизанського руху в нашому краї. На фронтах воювали і загинули чи безвісти пропали : Галабурда Хома Данилович 1900р.н., Ромаш Іван Онисійович,1903р.н., Хомич Олександр Петрович 1921р.н, Янковський Степан  Омелянович,1899р.н. та інші.  Тут також діяли формування Бульби (Боровця). На католицьке Різдво 25.12.1942 року вони порубали родину поляків Внукових (подружжя та двоє дітей). Сестра дружини Внукова закрила тілом свого малолітнього сина і він залишився живим, після страти  сховавшись  у підпічок. Внаслідок цього звірства втратив мову. Того ж дня, німці, які прибули на місце злочину, забрали хлопчика в Столін. В 1943 році прийшли на Полісся групи ОУН УПА (Б). Вони підкорили собі місцеві формування Бульби (Боровця), а в лютому 1943 року  заявили про себе звірячим вбивством лісничого польського лісництва Тадеуша  Кшивінського, який проживав з родиною в селі. Будинок їх ще й досі зберігся. В ньому зараз працює фельдшерсько – акушерський пункт. Від рук оунівців загинуло 13 жителів РРудні. В 1944 році село було звільнене від німецької окупації, але  спокійне життя прийшло лише в грудні 1951 році, коли місцева влада подолала опір останнього збройного підпільного осередку ОУН УПА. В березні 1944 року відновила свою роботу Рудненська сільрада. Головою тоді працював Мисько Василь Тодорович, а секретарем Ромаш Адам Якимович. У 1946 році в селі проживає 516 чоловік.  В селі успішно працює місцева школа. Вчителює тут Ромаш Паша Леонтіївна 25.09.1924 року народження. Так у 1949 році на учнівській олімпіаді шкіл Висоцького району учні з Рудні зайняли друге місце. Перше було за Висоцькою семирічкою.  Поштарем працює Хомич Василь , який народився 25.01.1917 року. Особисті господарства селян були колективізовані до 1950 року. Дещо пізніше рудненці, після об’єднання, стали трудитися у людинському колгоспі. Своєю звитяжною працею та бурботою про майбутнє села і країни жителі села прославилися на всю Україну а саме:

        Янковська Ганна Нестерівна – жителька села Рудня. Народила і ввиховала 7 дітей. Нагороджена орденом «Материнська Слава» ІІІст. (Указ Президії верховної Ради СРСР від 1967року);

        Янковська Марія Адамівна – жителька села Рудня. Народила і виховала 7 дітей. Нагороджена орденом «Материнська Слава» ІІІст. (Указ Президії Верховної Ради СРСР від29.12.19768 року);

        Янковська Марія Марківна – жителька села Рудня. Народила і виховала 7 дітей. Нагороджена орденом «Материнська Слава» ІІІст. (Указ Президії Верховної Ради СРСР від10.12.1986 року);

        Янковська Надія Денисівна – жителька села Рудня. Народила і виховала 7 дітей. Нагороджена орденом «Материнська Слава» ІІІст. (Указ Президії Верховної Ради СРСР від1967року); 

        Янковська Степанида Миронівна (1939р.н.) – жителька села Рудня.  Депутат Верховної Ради Української РСР 7 – скликання (1967 – 1971рр). Ланкова колгоспу імені Х1Х партз'їзду. За успіхи у розвитку сільськогосподарського виробництва, продажу продукції землеробства і тваринництва нагороджена орденами: Трудового Червоного Прапора (1966р), Знак Пошани (1971р) та бронзовою медаллю ВДНГ.

       Янковська Юлія Олександрівна – жителька села Рудня. Народила і виховала 7 дітей. Нагороджена орденом «Материнська Слава» ІІІст. (Указ Президії Верховної ради СРСР від 1967 року);    

       Янковський Михайло Якович (18.12.1942 р.н.) – житель села Рудня. Голова Людинської сільради (1967р), голова правління колгоспу «Партизан» (село Сварицевичі), нагороджений орденом «Знак пошани». 06 листопада 2007 року освячений новозбудований православний храм Святої Параскеви Пятниці. Нині до послуг жителів села є ФАП, клуб, два приватні торгівельні заклади.

 

 

 

 

 

 

 Список жителів села Рудня, які загинули на фронтах Другої світової війни

 

п/п

Прізвище, ім’я по батькові

Рік народ.

Рік мобіліз.

Дата і

 місце загибелі

1.

Александрович

Григорій Олександрович

1916

1941

07.1943. в  полоні

2.

Александрович Павло Федорович

1902

1944

02.1945.

 пропав безвісти

3.

Александрович Петро Йосипович

1910

1944

05.1945,

 пропав безвісти

4.

Александрович Сергій Андрійович

1920

1944

05.1945,

 с. Штилєрсфельд, Німеччина

5.

Белеля Василь Олександрович

1926

1944

12.1944, м. Добеле, Латвія

6.

Белеля Іван Олександрович

1909

1944

04.1944, м. Київ

7.

Белеля Микола Петрович

1905

1944

11.1944,

 м.Приєкулє, Латвія

8.

Белеля Петро Максимович

1910

1944

05.1944, м. Санкт- Петербург, Піскарьовське клад.

9.

Бугай Петро Васильович

1903

1944

07.1944, с. Ординка Свіслочського ра-ну Брестської обл.

10.

Галабурда Хома Данилович

1900

1944

08.1944,

 пропав безвісти

11.

Грицюк Василь Омелянович

1902

1944

1944. с. Вигнанка Ковельського р-ну Волинської обл.

12.

Мартинюк Юхим Прокопович

1914

1944

09.1944,

пропав безвісти

13.

Мисько Йосип Дмитрович

1906

1944

05.1944,

 пропв безвісти

14.

Ромаш Іван Онисійович

1903

1944

02.1945,

 с. Байринин, Східна Прусія

15.

Трум Петро Лук’янович

1918

1944

08.1944, м. Каунас, Литва

16.

Хомич Олександр Петрович

1921

1944

04.1945, с.Коксонберг, Німеччина

17.

Хомич Сава Андрійович

1908

1944

11.1944, м. Каунас, Литва

18.

Янковський Григорій Іванович

1923

1944

06.1944, м. Іонава, Литва

19.

Янковський Олександр Іванович

1908

1944

08.1945,

 пропав безвісти

20.

Янковський Олексій Васильович

1913

1944

10.1944,

пропав безвісти

21.

Янковський Захар Максимович

1912

1941

07.1941,

 пропав безвісти

22.

Янковський Іван Юхимович

1918

1944

03.1944,

 пропав безвісти

23.

Янковський Ілля Миколайович

1920

1944

10.1944, м. Седльце Польща

24.

Янковський Йосип Павлович

1922

1944

02.1945,

 с. Каплітайнен, Східна Прусія

25.

Янковський Кузьма Ілліч

1923

1944

12.1944,

 с. Хенветне, Угорщина

26.

Янковський Максим Максимович

1914

1944

02.1945,

 с. Островіт Гданського в-ва, Польща

27.

Янковський Микита Кирилович

1911

1944

02.1945,

 с. Нівенське Багратіонівського р-ну, Калінінградської обл.

28.

Янковський Микола Павлович

1920

1944

02.1945, помер від ран

 

Список жителів села Людинь, які мали відношення до ОУН-УПА під час Другої світової війни та повоєнний час до 1951 року

 

п/п

Прізвище, ім’я, по батькові

Рік

народ

участь

наслідки

1.

Александрович Григорій

1917

учасник

загинув

2.

Белеля Михайло Микитович

1918

учасник

засуджений

3.

Белеля Никифор Максимович

1905

учасник

засуджений

4.

Белеля Олексій Олександрович

1910

учасник

загинув

5.

Белеля Петро Йосипович

 

учасник

засуджений

6.

Белеля Семен Улянович

1920

учасник, пс.

«Чучало»

загинув

7.

Васькевич Кузьми Микитович

1907

учасник

не репресований

8.

Галабурда Панас Хомич

1918

учасник

засуджений, загинув

9.

Дворецький Левко Терентійович

1912

учасник

загинув, хутір

Праседувка

10.

Лохвич Іван Самійлович

1918

учасник

пропав безвісті

11.

Луцко Марта

1920

учасниця

не репресована

12.

Мисько Василь Федорович

1909

учасник

засуджений

13.

Переходько Гнат Никифорович

 

учасник

загинув

14.

Ромаш Адам Онисимович

1910

учасник

засуджений, загинув

15.

Рожко Григорій Корнійович

1921

учасник

загинув

16.

Рожко Дем’ян

 

учасник

не репресований

17.

Сокол Михайло Максимович

 

учасник

загинув

18.

Трум Надія Петрівна

1926

учасниця

засуджена

19.

Янковська Марія Трохимівна

1920

учасниця

засуджена

20.

Янковська Мотруна Талимонівна

1916

учасниця

засуджена

21.

Янковський Адам Дмитрович

 

учасник

не репресований

22.

Янковський Антон Кирилович

1918

учасник

загинув

23.

Янковський Кирило Іванович

1920

учасник

засуджений

24.

Янковський Михайло Ількович

1919

учасник

засуджений,

загинув

25.

Янковський Михайло Кирилович

1923

учасник

загинув

26.

Янковський Петро

1907

учасник

засуджений

 

 

 

 

 

Список жителів села Рудня, які загинули від рук ОУН-УПА в 1942-1951 роках

 

п/п

Прізвище, ім’я, по батькові

Рік

Народ.

Дата і обставини

загибелі

1.

Белеля Павло Петрович

1921

вбитий

2.

Янковський Антон Кирилович

1908

вбитий,1943

3.

Янковський Левко Левкович

1910

вбитий, 1945