Новини

Рівненщина: надходження військового збору зросли на 72 млн гривень

22:24 15.09.2021

Підприємства-водокористувачі Рівненщини поповнили бюджети на 28,7 мільйонів гривень В ГУ ДПС у Рівненській області інформують, що з початку року суб’єкти господарювання краю сплатили до бюджетів усіх рівнів 28,7 мільйона гривень рентної плати за спеціальне використання води. Зокрема, від підприємств, установ і організацій до державного бюджету надійшло 15,8 мільйона гривень, до місцевих скарбниць – 12,9 мільйона. Всього на Рівненщині нараховується 445 підприємств-водокористувачів. Нагадаємо, платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX” Розмір єдиного внеску у 2021 році В ГУ ДПС у Рівненській області нагадують платникам податків, що Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: 6000 гривень, з 1 грудня 2021 року - 6500 гривень. Отже, у 2021 році розмір мінімальної зарплати змінюється двічі: з 1 січня (6000 грн) та з 1 грудня (6500 грн). Як наслідок, буде змінюватися мінімальний страховий внесок з єдиного внеску: - з січня по листопад - 1320 грн. (6000 х 22%); - за грудень - 1430 грн. (6500 х 22%). Максимальна сума страхового внеску з 1 січня 2021 року становить - 19800 грн: (максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - 15 розмірів мінімальної заробітної плати - (6000 грн х 15 х 22%). З 1 грудня 2021 року максимальна сума страхового внеску складатиме 21450 грн. (6500 грн х 15 х 22%). Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX” Коли необхідно сплатити суму недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виникла за результатами камеральної перевірки Головне управління ДПС у Рівненській області повідомляє, що відповідно до п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну Декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

12:55 10.09.2021

Проекти рішень на сесію15 вересня 2021 року відбудеться сесія Висоцької сільської ради о 10.00 год.

15 вересня 2021 року відбудеться сесія Висоцької сільської ради о 10.00 год.

10:25 10.09.2021

У Висоцькому СБК проведено ремонтні роботи

Керівництво Висоцької сільської ради значну увагу приділяє належному утриманню установ. Адже, завжди приємно заходити у доглянуте та гарне приміщення, особливо, якщо це будинок культури.

09:57 09.09.2021

У заклади освіти Висоцького освітнього округу надійшли підручники

У заклади освіти Висоцького освітнього округу надійшли підручники для 8, 6, 4 класів у кількості – 830 шт. Бібліотекарі забезпечили оперативну доставку книжок до закладів освіти. Найближчим часом учні отримають нові підручники.

09:51 09.09.2021

Пам`ятка щодо виявлення підозрілих осіб

Пам`ятка щодо виявлення підозрілих осібhttps://rada.info/upload/users_files/04385043/f33d475bdccc42e54e411986df0712ef.pdf

16:36 08.09.2021

Податкова інформує

На соціальні гарантії платники податків Рівненщини перерахували понад 4 мільярди гривень Як повідомили в ГУ ДПС у Рівненській області, за вісім місяців поточного року роботодавці регіону сплатили 4 мільярди 363 мільйона гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За словами керівника податкової служби області Віталія Чуя, рівень надходжень аналогічного періоду минулого року перевищено на 973 мільйони гривень або на 29 відсотків. У серпні платники податків Рівненщини перерахували 491 млн грн єдиного внеску, що на 26 відсотків більше, ніж у серпні 2020 року. Нагадуємо, ставка єдиного внеску становить 22 %. Його сплачують роботодавці за своїх найманих працівників та фізичні особи-підприємці – за себе. Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування. Дуже важливо, щоб усі роботодавці не допускали виплату заробітної плати «в конвертах», сумлінно ставились до її своєчасної виплати, та, відповідно, сплати внеску, адже отримані кошти єдиного внеску направляються на забезпечення соціальних потреб. А це, в першу чергу, пенсійні виплати, виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, виплати по безробіттю, виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Звертаємо увагу, що несплачений єдиний внесок призводить до втрати громадянами страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому, адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Фізична особа – декларант не може відобразити у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації наявність криптовалюти Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно: а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи; б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості). Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які: не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності; не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію; в) рухоме майно, у тому числі: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо); г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності; ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом; д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи; е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу. Враховуючи викладене та зважаючи на те, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає. Коли підприємцям – єдинникам необхідно застосовувати РРО В ГУ ДПС у Рівненській області нагадують, що не застосовують РРО та/або програмні РРО підприємці – платники єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу). З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (1 млн 320 тис грн.), крім тих, які здійснюють: - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ). Звертаємо увагу, що при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року, незалежно від обраного виду діяльності (в 2021 році - 1 млн 320 тис грн) застосування касової техніки є обов’язковим. -- Головне управління ДПС у Рівненській області

12:01 08.09.2021

Вивіз сміття

У п’ятницю, 10 вересня, буде здійснено вивіз сміття трактором

12:29 07.09.2021

Податкова інформує

Платники Рівненщини перерахували до бюджетів усіх рівнів понад 4 млрд. гривень ПДФО У Головному управлінні ДПС у Рівненській області повідомили, що протягом восьми місяців 2021 року до бюджетів усіх рівнів надійшло 4 млрд 35 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Як зазначив в.о. начальника податкової служби області Віталій Чуй, місцеві бюджети краю отримали 3 млрд 27 млн грн ПДФО, що перевищує показники відповідного періоду 2020 року на 605 млн. гривень. Відповідно до державного бюджету мобілізовано 1 млрд 8 млн грн ПДФО. Цей показник збільшився на 202 млн. грн. порівняно з аналогічним періодом минулого року. Посадовець підкреслив, що податок на доходи фізичних осіб залишається основним бюджетоутворюючим податком для громад. Тож лише повна та легальна оплата праці, офіційні робочі місця гарантують необхідні надходження до місцевих бюджетів. «Кожен, хто працює легально, відповідно сплачує ПДФО, може розраховувати на підтримку і соціальний захист від держави. Особливо важливо, що саме офіційне робоче місце гарантує страховий стаж, на основі якого призначаються пенсійні виплати. Тож офіційна зарплата – це питання особистої відповідальності не лише роботодавця, а й найманого працівника», - зазначив Віталій Чуй. Порядок перерахунку сум доходів та сум наданих ПСП найманим працівникам Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Перерахунок полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об’єкти оподаткування. Згідно з п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги: - за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року; - під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги); - під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем. Відповідно до п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги. Згідно з п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати. Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником. Чи можливо на одному мобільному пристрої використовувати декілька програмних РРО? Фахівці ГУ ДПС у Рівненській області роз’яснюють, що програмне забезпечення для програмного РРО може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, проте використовувати один ПРРО можна тільки на одному із пристроїв і тільки одним касиром. На сьогодні в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, ще немає можливості одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному мобільному пристрої. Таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому. В такому випадку, суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни. -- Головне управління ДПС у Рівненській області

16:24 06.09.2021